Цитаты из аудиокниги «Роксолана. В гареме Сулеймана Великолепного», страница 3
Світ допильновує кожного його поруху, прислухається до кожного слова, яке злітає з уст. У цьому радість, але й жах влади.
Вчинкові має передувати розмова. А розмова - це ще не подарунок.
Ненависть, як плід: коли достигне, має впасти.
Історією не завжди можна втішатися - в неї треба ще й учитися.
То тільки худоба пасеться там, киду прижене її пастух. Люди—ні. Не повинні б.
Чтобы жить нужна отчизна, свобода и песня.
Необычное ломает установленный порядок, а это неизбежно влечет за собой несчастья для кого-то.
Хіба величина підлоти залежить од кількості слів?
Только мелкие грабители бывают безбожны,великие всегда богомольны.
"И всегда была доброй к нему, не требовала - только просила, не ярилась - только жаловалась, не вмешивалась в его дела - только сочувствовала ему, своему султану, над которым безжалостно нависало господствующее своеволие державы."
