Цитаты из аудиокниги «Роксолана. В гареме Сулеймана Великолепного», страница 6

Когда человек сам роет себе могилу, что остаётся? Подтолкнуть его туда, вот и всё!

Людині не досить просто жити. Щоб жити, потрібні вітчизна, свобода і пісня.

Любов, мудрість і птахи не знають вітчизни. Вони перелітні і всюдисущі, як туга й розпука.

Гнів швидко минає, а лагідна зневага може тривати роки й десятиліття.

Люди гинуть часом не через слабкість, не за браком сил, а через надмірну довірливість.

Намір цінний тоді, коли ще не потьмянів, коли йде від горіння душі і не має на собі відбиття холодного розуму

На черный день всегда понадобится белая копейка.

А хіба справжня любов може починатися з рабського уярмлення тіла?

До всього на світі є ключ.

Ніщо не існує, поки воно не назване.