Після тебе

Твої цицьки наче два мандарини в шкарпетках.

Мої друзі. Блазнювата компанія. Але ж усі друзі такі, правда?

- Думаю, горе - це нудно для людей,- зауважила Наташа. - Тобі наче дають якийсь час - може, півроку - на те, щоб пожуритись. А потім, коли тобі не стає "краще", твій сум починає вже набридати. Вони вважають: якщо ти довго журишся, то просто сам хочеш бути нещасним.

Наші погляди зустрілись і все змінилося. Я зрозуміла, що зробила. Я зрозуміла, що стала для когось якорем, причиною лишитися. Я зрозуміла, що чогось варта.

Стало трохи краще. Справді. Я згадала як Марк казав: дорога з володінь горя ніколи не буває прямою. Будуть і погані дні, і хороші. Просто сьогодні був поганий день, такий собі вигин моєї дороги - його треба просто пройти, просто пережити.

-Іноді рухатися вперед - значить захищати свої інтереси. І ти у глибині душі сама це знаєш. Якщо Ділі і справді принесла тобі негаразди і хаос у твоє життя, тоді ти, мабуть, просто дійшла єдиного правильного висновку.

-Так, так. - Присутні закивали. - Не будь надто суворою із собою. Ти ж лише людина.

Вони всі були такі милі, так доброзичливо мені всміхалися, так хотіли, щоб мені стало хоч трохи краще. Я майже їм повірила.

Чи думала я про таке, Натане? Іноді мені здається, що я накрутила собі в голові все те, що сталося між мною і Віллом, а насправді було набагато менше. Як я могла когось покохати за такий короткий час? А все те, що ми мали спільного?.. Чи справді були всі ті почуття, які я пам'ятаю? З часом усі ті шість місяців мені здаються якимсь дивним... сном.

Майже завжди була на самоті. Важко було заходити нові знайомства. Я не довіряла нікому, кого зустрічала. Та й що я могла розповісти про себе? Якісь загальні відомості - та й по всьому. Те, що мало вагу для мене і було цікавим і не могла нікому розказати. А коли не маєш із ким поговорити, то всі красиві місця, які бачиш, - фонтан Треві або канал в Амстердамі - стають лише порожніми пунктами в списку.

...Єдиний спосіб не залишатися покинутою- це жити далі.

Свобода - фізична, особиста - буває тільки за рахунок когось іншого.